праведний — [пра/веиднией] м. (на) дному/ д(‘)н ім, мн. д(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
праведний — прикметник … Орфографічний словник української мови
преподобний — праведний, святий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
святий — I 1) (який, за християнською релігією, провів життя у служінні Богові), пресвятий, трисвятий, праведний, преподобний; безгрішний, безгріховний (який не зробив нічого супроти релігійної моралі) 2) ім. праведник, праведний, преподобник, преподобний … Словник синонімів української мови
справедливий — I 1) (базований на справедливості, правді, який має обґрунтовані підстави), законний, слушний, правий, праведний, правдивий Пор. безсторонній 2) (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується… … Словник синонімів української мови
Иудаизм и христианство — Статья излагает историю взаимодействия двух религий, а также воззрения их авторитетных деятелей друг на друга Содержание 1 Сравнение христианства и иудаизма … Википедия
праведність — ності, ж. Властивість за знач. праведний … Український тлумачний словник
праведно — Присл. до праведний … Український тлумачний словник
преподобний — а, е. 1) рел. Святий, праведний. || у знач. ім. преподо/бні, них, мн. Святі, праведники. 2) у сполуч. зі сл. отець, церк. Священик, піп. 3) розм., рідко. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безгрішний. 4) заст. Прекрасний, гарний … Український тлумачний словник
рахман — а, ч. 1) Уявний праведний християнин із міфічної країни. 2) Жебрак … Український тлумачний словник
